Остеоартроз крупных суставов

Остеоартроз – захворювання суглобів яке зустрічається найчастіше, клінічні прояви якого починають з'являтися  вже в 40-50 років життя, а до 80 років спостерігаються практично у всіх. У період до 40 років ОА частіше діагностують у чоловіків, що найчастіше є результатом травм або пов'язано з анатомічними змінами. У жінок частота захворювання вища у віці від 40 до 75 років, а після цього періоду рівень захворювання однаковий.

Остеоартроз відноситься до групи дегенеративних захворювань незапального генезу в результаті дистрофічних змін хрящової тканини. Небезпека полягає в тому, що уражається не тільки хрящова тканина суглоба, але і тканина субхондральної кісткової пластинки, суглобової оболонки, зв'язок і м'язів. По суті спостерігається тотальне ураження суглоба, що спочатку призводить до больових відчуттів, а згодом до деформації і руйнування, погіршення рухливості аж до інвалідизації людини.

Остеоартрозу схильні різні суглоби, як за формою, так і за величиною, але найбільш часто захворювання вражає суглоби  які несуть високе навантаження: тазостегновий, колінний, гомілковостопний і плечовий. Остеоартроз може поширюватися і на хребет.

Причини остеоартрозу досить різноманітні. Одні достатньо вивчені, інші до сьогоднішнього дня достовірно не встановлені:

• Генетична схильність;

• Необоротні вікові порушення;

• Статева належність;

• Травми, забиття, переломи суглобів,що пошкоджують структуру   хрящової тканини;

• Хірургічні втручання на суглобі;

• Ендокринні розлади;

• Підвищені систематичні фізичні навантаження;

• Малорухливий спосіб життя;

• Різні патології розвитку;

• Надмірна вага.

В здоровому стані суглоби добре рухливі, і тертя всередині них незначне. Хрящова тканина при цьому систематично проходить етапи відновлення і оновлення. Вплив одного з перерахованих вище факторів призводить до порушення рівноваги й до втрати еластичності в підсумку. Тертя між рухомими частинами суглоба зростає і призводить до його раннього зношування.

Більш глибокими причинами патології найчастіше виступають порушення кровопостачання в області суглоба і порушення обміну речовин в організмі. Відомо, що кисень і живильні речовини в суглоб надходять з током крові, а варикозно-судинні захворювання можуть стати перешкодою для повноцінного кровопостачання і живлення суглобової області. Ці зміни впливають на структуру суглобової тканини, що збільшує ймовірність появи остеоартрозу.

Небезпека захворювання полягає в тому, що на ранніх етапах воно проходить майже без явних симптомів. Відсутні больові або неприємні відчуття. Рухливість суглоба протягом довгого періоду зберігається. Однак при рентгенівському дослідженні зміни будуть помітні. При відсутності лікування захворювання буде прогресувати і призведе до порушення рухливості суглобів. Слід дуже уважно ставитися до свого здоров'я, особливо якщо є ризик виникнення захворювання. Відвідування лікаря після 45 років повинні бути регулярними.

Виділяють три ступені захворювання.

І-ступінь. Прояви незначні. Якщо зовні ознаки ОА відсутні, то в синовіальній оболонці зміни вже протікають. Суглоб починає реагувати болем на невеликі фізичні навантаження, незначно знижується рухливість.

ІІ ступінь. Виявляються зовнішні ознаки захворювання. Больові відчуття стають інтенсивнішими, помітно збільшуючись після навантаження. З'являється хрускіт в суглобах при згинанні, зниження рухливості. Амплітуда руху знижена. Суглоб поступово деформується.

ІІІ ступінь. Зміни відбуваються в м'язовому апараті. М'язи атрофуються із-за зменшення обсягу рухів, відбувається їх вкорочення або навпаки розтягування. У випадку, якщо спостерігається вкорочення м'язових волокон, формуються контрактури, а при їх розтягуванні – розхитаність суглоба.

Терапія остеоартрозу комплексна з урахуванням етіології, систематичності та тривалості перебігу. На перший план виходить розвантаження хворого суглоба, тимчасове зниження рухової активності, уникнення тривалої ходьби і носіння тягарів. В обов'язковому порядку коригують харчування, яке дозволить забезпечити організм поживними речовинами для оздоровлення хрящової тканини.

Головні напрямки лікування захворювання:

• зменшення больового синдрому;

• зниження запалення;

• попередження розвитку деформації суглобів;

• призупинення прогресування захворювання;

• регенерація пошкоджених хрящових тканин.

Для ефективного лікування остеоартрозу рекомендуємо Гіалгель - засіб з комплексною дією, практично не має побічної дії. Гіалгель представлений у формі гелю для відновлення синовіальної рідини, захисту хрящової тканини, зняття запалення. Застосовується місцево, неінвазивно при остеоартрозі суглобів і хребта.  Здатний замінити травматичну внутрішньосуглобову ін'єкцію або тривалий курс пероральних хондропротекторів.